Вперше практично немає протистояння Схід-Захід, натомість серйозна перевиборча дискусія точиться скоріше навколо питання як краще рухатися до Європи, як географічної, так і ціннісної.
Вперше на кампанію серйозний, а може навіть і визначний, вплив мають Інтернет-технології, в усіх своїх позитивних і не дуже проявах.
Вперше усі провідні кандидати різними способами ретельно збирають і зберігають особисті дані виборців.
Вперше напередодні першого туру голосування практично неможливо впевнено спрогнозувати, хто вийде у другий тур.
Вперше кандидат без серйозного політичного досвіду має непогані шанси на перемогу.
Але при цьому багато рис українських виборів залишилися такими ж, якими вони були багато років до того, і якими вони були до Революції Гідності:
- Переважно дуже брудна кампанія, меседжи якої визначають не сенси і переконання кандидатів, а політтехнологи-маркетологи у їхніх штабах.
- Витрати провідних кандидатів на кампанію (за виключенням хіба що Зеленського) ніяк не співставні ні їхніми офіційними доходами, ні з бідністю країни.
- Більшість витрат провідних кандидатів є тіньовими, тобто фінансованими так чи інакше із корупційних або кримінальних джерел.
- Продовжують широко використовуватись "технічні кандидати".
- Витрати на агітацію ПРОТИ опонентів часто перевищують витрати на агітацію ЗА себе.
- Підкуп виборців чи фальсифікація підрахунку голосів все ще не стали "табу" і розглядаються політиками старої генерації як цілком прийнятні шляхи до мети.
- Можливості силового втручання у вибори навіть зросли, але якщо раніше це були "тітушки", то зараз - "патріоти".
Прогрес наразився на архаїку
Немає коментарів:
Дописати коментар